вирваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
вирва — и, ж. 1) Вибита ким , чим небудь, вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір. 2) Глибока яма у дні річки, ставка. •• Гна/ти у три ви/рви фам. грубо проганяти кого небудь … Український тлумачний словник